- Віталію Кузьмичу, розкажіть, будь ласка, про потужності терміналу та його діяльність?

- На сьогоднішній момент ми маємо в своєму розпорядженні 20 ємностей, які можуть одночасно зберігати 126 тис. тонн зерна. Термінал обладнаний таким чином, що можливе розвантаження як залізничного транспорту (600 т/год), так і автомобільного (600 т/год), але при цьому автомобільних станцій дві, і кожна обладнана трьома перекидачами. Для більшої зручності є автомобільні платформні тензометричні ваги. На терміналі працює сертифікована лабораторія, де визначається якість зерна, що надійшло, також пробовідбір відбувається в процесі навантаження зерна на судно, коли воно проходить через бункерні тензометричні ваги. Лінійна швидкість навантаження судна причальною вантажною машиною становить 1200 т/год. Термінал має 280-метровий причал, а якщо враховувати виносні причальні буї, то довжина становить 320 м. Завдяки глибині причальної стінки в 15 м термінал здатний приймати судна всіх типів, включаючи Capesize. Що стосується варіанта завантаження, то судна вантажаться за прямим варіантом (вагон-конвеєр-ваги-судно) без зняття вагона з осей. Звісно ж, термінал надає послуги портового експедирування та митного оформлення вантажів.

Також на терміналі є можливість здійснити низку послуг за додаткову плату. Тобто. за бажанням клієнта можна організувати роздільне зберігання зерна, доочищення (2 сепаратори): попереднє очищення (режим елеватора) - 200 т/год. При необхідності це може бути остаточне очищення (млинове очищення) - 48 т/год. Також клієнту надається послуга сушіння (2 зерносушарки): залежно від культури та вологості від 44 до 180 т/год.

Важливою є і можливість терміналу одночасно приймати на перевалку до 4 різних за номенклатурою та класом культур.

- Термінал "Бориваж" - приватне підприємство. А як здійснюється співпраця між приватною структурою та державою? Які плюси та мінуси?

- І, в принципі, слово "співпраця" не застосовується до взаємин. Незважаючи на наші звернення щодо надання знижок щодо суднозаходів, відповіді нами досі не отримано. На відміну від інших портів (Одеса, Іллічівськ) ставка суднозаходу в порту Південний вища на 30-50%. Щодо тарифної політики, держава займається регуляторною політикою самостійно, знижки приватним підприємствам (залізничним перевезенням або суднозаходам) не надаються, принаймні так ми бачимо за нашим терміналом. На відміну від приватних компаній державні мають певні преференції, наприклад, ДП "МТП "Південний" має знижку суднозаходами на власні причали, а при заході судна під однотипний вантаж на інші причали цього ж Аджалицького лиману знижка відсутня. Для розвитку бізнесу не бачу істотної відмінності , хіба що відсутність державної підтримки та надання переваг державним підприємствам.

- Нині найболючішою проблемою на зерновому ринку є неповернення ПДВ. Як у вас справи в цьому аспекті? Наскільки актуальною є ця проблема для вас?

– Ця проблема актуальна для всіх учасників зернового експортного бізнесу. Так, за відсутності відшкодування ПДВ зменшується закупівля зернотрейдерами, знижуються обсяги експорту та, як наслідок, зменшуються обсяги перевалки вантажів.

– Якою Ви бачите цінову політику наступного зернового сезону? Ваші прогнози.

- Думаю, що однозначно ніхто не зможе сказати про прогнозовану політику наступного року. Можу сказати що, на мою думку, ціна на ринку не буде нижчою, ніж у поточному маркетинговому році.

- Розкажіть, будь ласка, докладніше про ваш проект контейнерної перевалки? Які вантажі планується перевалювати, якою буде приблизна потужність терміналу, чи вже є проект бюджету?

– Проектна потужність терміналу становить 2 млн. тонн на рік, фактично ми плануємо на 2010-2011 роки. завантаження на повну проектну потужність Ступінь завантаження терміналу залежатиме від результату проведення договірної компанії.

Термінал спочатку проектувався та будувався як універсальний для перевалки всіх видів та типів зернових, зернобобових та олійних культур. В інтересах клієнтів термінал оснащений обладнанням та інструментом, які дають можливість підтримувати та покращувати (сушіння та очищення) якісні показники практично всіх продовольчих культур.

Проекту контейнерної перевалки немає та не планується. На даний момент на підприємстві проектується і буде запущено у 2010 році стафування контейнерів зерновими вантажами з подальшим перевалуванням через спеціалізовані термінали.

- Яка зараз потужність завантаження терміналу?

- Враховуючи той факт, що термінал ТОВ "Бориваж" фактично був запущений наприкінці 2009 року, обсяг, перевантажений через виробничі потужності підприємства, був на середньому рівні та дав змогу відпрацювати технологію, технологічні схеми та маршрути.

- Які перспективи перевалки зерна наступного сезону?

– У разі вирішення державою питання оперативності повернення ПДВ плануємо за маркетинговий рік вийти на показник близько 2,5 млн. тонн.

- З якими проблемами стикається термінал у повсякденній роботі?

– Проблем як таких немає. Існують лише робочі моменти, які вирішуються у міру їх надходження. В цілому, все обладнання та всі технологічні маршрути обкатані, колектив працює злагоджено, взаємини з держустановами та організаціями налагоджені.

- Як Ви оцінюєте співпрацю з українськими зерноперевалочними терміналами? Найближчий до вас – це ТІС. Чи співпрацюєте ви з цим терміналом чи наскільки сильними конкурентами ви?

- Прямої співпраці як такої між терміналами, у тому числі і з ТІСом, немає. Але, з огляду на місце розташування терміналів, можлива кооперація (через зернотрейдерів) у дозавантаженні судна, що вже не раз практикувалося нами, приклад тому - останнє судно після навантаження на терміналі "Бориваж" було пришвартоване на дозавантаження до причалу "Трансінвестсервісу".

- Наскільки жорстка та принципова цінова політика компанії для існуючих та потенційних клієнтів?

- Немає жодної жорсткої цінової політики, існує єдина ставка для всіх клієнтів, яка може змінюватись лише залежно від культури та обсягу квоти.

У будь-якому випадку ми робимо все можливе, щоб клієнт був задоволений якістю наданих послуг, щоб це було взаємовигідно, і всі зусилля спрямовуємо на те, щоб клієнту було зручно працювати через наш термінал.

- Віталію Кузьмичу, чи плануєте Ви освоювати нові порти, я маю на увазі відкривати нові термінали, але на території інших портів?

– Ні, не плануємо. Зернових терміналів в Україні достатньо. Ми перебуваємо у розвитку даного терміналу, проектуємо другий етап розвитку, саме - збільшення ємностей одноразового зберігання, як мінімум, вдвічі.